31 січня 17 14:32 Новости Казахстана/

Послання Президента Республіки Казахстан Н.Назарбаєва народу Казахстану. 31 січня 2017 р.

Послання Президента Республіки Казахстан Н.Назарбаєва народу Казахстану. 31 січня 2017 р.

«Третя модернізація Казахстану: глобальна конкурентоспроможність»

 

Шановні казахстанці!

Напередодні нової епохи я звертаюся з Посланням до народу Казахстану.

Країна з честю пройшла свій 25-річний етап розвитку. Ми пишаємося своєю країною. В межах святкування 25-річчя Незалежності ми відзначили досягнення і успіхи Казахстану. Вони добре відомі і високо оцінюються світовим співтовариством.

З початку 2017 року Казахстан став непостійним членом Ради Безпеки ООН.

У цьому році в Астані пройде міжнародна виставка «ЕКСПО-2017». Ми першими серед країн СНД і Центральної Азії проводимо настільки значущий захід світового масштабу.

В Алмати стартували спортивні змагання в межах Універсіади-2017, у якій беруть участь понад 2 000 спортсменів і членів делегацій з 57 держав.

Все це є результатом правильного політичного шляху і високого авторитету Казахстану на міжнародній арені.

Казахстан має увійти до числа 30 розвинених держав світу до 2050 року. Ми впевнено йдемо до цієї мети.

В умовах зростання конкуренції і відсутності стабільності в світі зростає актуальність запропонованої мною народу в 2012 році Стратегії-2050. Ми зуміли вчасно передбачити майбутні труднощі.

Завдяки економічній політиці «Нұрли Жол» і Плану нації «100 конкретних кроків» ми гідно проходимо початковий етап складної глобальної трансформації. Тільки у 2014-2016 роках на підтримку економіки нами додатково було виділено 1,7 трильйона тенге. Все це надало можливість для економічного зростання і підтримки бізнесу, створення понад 200 тисяч нових робочих місць.

У результаті в 2016 році забезпечено зростання внутрішнього валового продукції на 1%. Це особливо важливо у нинішніх складних умовах.

Ситуація в світі динамічно змінюється. Це нова глобальна реальність, і ми повинні її прийняти.

 

Шановні співвітчизники!

Тільки ті народи, яким вдасться випередити майбутнє і рішуче піти назустріч викликам, а не стояти і чекати, виявляться переможцями.

У світі почалася чергова, вже Четверта промислова революція.

Повсюдна цифровізація економіки призведе до зникнення цілих галузей і створення принципово нових. Великі зміни, що відбуваються на наших очах – це одночасно історичний виклик і шанс для нації.

Сьогодні я ставлю завдання забезпечити реалізацію Третьої модернізації Казахстану. Необхідно створити нову модель економічного зростання, яка забезпечить глобальну конкурентоспроможність країни.

У даний час багато країн намагаються вирішити таке ж завдання. Впевнений, рецепти переходу до нової моделі зростання усюди будуть різними. Ми ж повинні виходити із наших сильних сторін і не розгубити потенціал, який разом створили за 25 років нашої Незалежності.

Ми всі пам'ятаємо Першу модернізацію Казахстану. Пам'ятаємо, як почали свій шлях чверть століття тому на руїнах СРСР. Тоді наше покоління з фундаменту створило нову державу, якої не було на карті світу.

Було здійснено перехід від планової економіки до ринкової. Для мене принципово важливо, що ми разом тоді утримали країну від потрясінь, громадянської війни і економічної розрухи. Казахстан вийшов із того періоду з мінімальними втратами і найбільшими надбаннями.

Друга модернізація почалася з прийняття Стратегії-2030 і створення нової столиці Астани. Її результати безперечні. Країна вирвалася із зони економічного відставання і увійшла до числа 50 конкурентоспроможних економік світу.

Дві успішні модернізації дали нам безцінний досвід. Тепер ми повинні сміливо зробити крок вперед і почати Третю модернізацію.

Ця модернізація – не план боротьби з поточними глобальними викликами, а надійний міст у майбутнє, назустріч цілям Стратегії–2050. Вона буде проводитися на базі Плану нації «100 конкретних кроків».

Я бачу її п'ять основних пріоритетів. Вони покликані забезпечити темпи зростання економіки вище середньосвітових і стійке просування у число 30 передових країн.

 

Перший пріоритет – це прискорена технологічна модернізація економіки.

Ми повинні культивувати нові індустрії, які створюються із застосуванням цифрових технологій. Це важлива комплексна задача.

Необхідно розвивати в країні такі перспективні галузі, як 3D-Прінтінг, онлайн-торгівлю, мобільний банкінг, цифрові сервіси, у тому числі в охороні здоров'я та освіті, і інші. Ці індустрії вже поміняли структуру економік розвинених країн і надали нову якість традиційних галузей.

У зв'язку з цим доручаю Уряду розробити і прийняти окрему програму «Цифровий Казахстан».

Слід адаптувати наше законодавство під нові реалії.

Також важливо забезпечити розвиток комунікацій, повсюдний доступ до оптоволоконної інфраструктури. Розвиток цифрової індустрії забезпечить імпульс всім іншим галузям. Тому питання розвитку IT-сфери Уряд повинен тримати на особливому контролі.

Важливою умовою становлення нових індустрій є підтримка інновацій і швидке впровадження їх у виробництво.

Доручаю Уряду створити на базі одного із об'єктів ЕКСПО-2017 міжнародний технопарк IT-стартапів. Він повинен стати платформою для залучення підприємців та інвесторів з усього світу. Для цього необхідна відповідна інфраструктура і сприятливі умови, включаючи податкові пільги, спрощені візовий і трудовий режими.

Ми також повинні розвивати свій науковий та інноваційний потенціал на базі вузів, Назарбаєв Університету і ПІТ «Алатау».

Друга комплексна задача. Паралельно зі створенням нових індустрій нам слід надати імпульс розвитку традиційних базових галузей.

Це промисловість, АПК, транспорт і логістика, будівельний сектор та інші.

Перше. Важливо істотно підвищити продуктивність праці.

Основним фактором тут має стати повсюдне впровадження елементів Четвертої промислової революції. Це автоматизація, роботизація, штучний інтелект, обмін «великими даними» та інші.

Доручаю Уряду спільно з бізнесом розробити комплекс заходів технологічного переозброєння базових галузей до 2025 року.

Друге. Необхідно продовжити індустріалізацію з упором на розвиток конкурентоспроможних експортних виробництв у пріоритетних галузях.

Перед Урядом вже стоїть завдання щодо збільшення несировинного експорту в два рази до 2025 року.

Для активізації робіт у цьому напрямку необхідно сконцентрувати інструменти розвитку і просування експорту в одному відомстві. Підтримку експортерам потрібно надавати за принципом «одного вікна», у тому числі і в регіонах.

Доручаю створити при Уряді Раду по експортній політиці. До нього повинні увійти представники бізнес-спільноти.

До 1 вересня поточного року Уряду спільно з акімами і бізнесом необхідно розробити єдину експортну стратегію.

Казахстану потрібно зберегти лідерство по залученню іноземних інвестицій. Важливу роль в залученні фінансових ресурсів в економіку країни має відігравати Міжнародний фінансовий центр «Астана».

Нам слід вбудовуватися у глобальні ланцюжки виробництва і збуту товарів і послуг. Це потрібно робити насамперед за рахунок залучення транснаціональних компаній.

Необхідно ефективно реалізувати спільну з Китаєм інвестиційну програму по створенню виробництв у Казахстані. Домовленості з китайською стороною досягнуті. Об'єкти позначені. Потрібно конкретно працювати.

Це будуть сучасні виробництва зі створенням близько 20 тисяч нових робочих місць для казахстанців. На сьогодні розпочато реалізацію шести проектів, а два проекти вже запущено. Один з них – завод по великовузловому складанню гібридних і повністю електричних автомобілів JAC.

Доручаю опрацювати питання подальшого розвитку виробництва електромобілів з експортною орієнтацією, передбачивши створення необхідної інфраструктури.

В цілому у Казахстану повинна бути своя інвестиційна стратегія. Уряду потрібно підготувати її до 1 вересня поточного року.

Необхідно забезпечити захист і просування національних економічних інтересів у рамках міжнародного співробітництва. Це стосується перш за все роботи всередині ЄАЕС, ШОС, сполучення з Економічним поясом Шовкового шляху. Для чого слід перебудувати і активізувати роботу економічної дипломатії.

Третє. Гірничо-металургійний і нафтогазовий комплекси країни повинні зберегти своє стратегічне значення для стійкості економічного зростання.

В умовах уповільнення світового попиту потрібно виходити на нові ринки і розширювати географію поставок. Велика увага повинна бути приділена розширенню мінерально-сировинної бази. Необхідно активне проведення геологорозвідки.

Подальший розвиток цих галузей має бути жорстко пов'язаний з поглибленням комплексної переробки сировини.

Доручаю до кінця року забезпечити прийняття нового Кодексу про надра та внесення необхідних поправок до податкового законодавства.

 

*****

 

Четверте. Аграрний сектор повинен стати новим драйвером економіки.

Агропромисловий комплекс Казахстану має перспективне майбутнє. За багатьма позиціями ми можемо бути одними з найбільших у світі виробників аграрної експортної продукції. Особливо з виробництва екологічно чистих продуктів харчування. Бренд made in Kazakhstan повинен стати еталоном такої продукції.

Разом із тим ми повинні стати так званим «хлібним кошиком» із виробництва зерна на всьому євразійському континенті. Нам необхідно забезпечити перехід від сировинного виробництва до випуску якісної, переробленої продукції. Тільки тоді ми зможемо конкурувати на міжнародних ринках.

В зв'язку із цим Уряду і акімам доручаю наступне:

по-перше, необхідно переглянути принципи виділення субсидій і поступово переходити на страхування продукції;

по-друге, протягом 5 років потрібно створити всі умови для об'єднання понад 500 тисяч домашніх господарств і малих фермерств у кооперативи;

по-третє, необхідно підвищити рівень переробки продукції, створити ефективну систему зберігання, транспортування і збуту товарів;

по-четверте, слід підвищити рівень продуктивності праці і знизити виробничі витрати;

по-п'яте, ми повинні підвищити ефективність використання землі. Протягом 5 років необхідно збільшити площу зрошуваних земель на 40%, тим самим довести до 2 мільйонів гектарів;

по-шосте, слід збільшити обсяг інвестицій в аграрні наукові дослідження, які будуть затребувані на виробництві.

Доручаю забезпечити збільшення експорту продовольчих товарів на 40% до 2021 року шляхом диверсифікації виробництва сільськогосподарської продукції.

Ці завдання повинні бути реалізовані в межах нової державної програми розвитку агропромислового комплексу.

 

*****

 

П'яте. Розвиток нової євразійської логістичної інфраструктури є одним із важливих пріоритетів.

Вже вкладено значні інвестиції. Зараз необхідно отримувати від них економічну віддачу.

Доручаю Уряду до 2020 року забезпечити збільшення річного обсягу транзитних перевезень:

˗˗ У 7 разів для вантажів, що перевозяться контейнерами – до 2 мільйонів контейнерів;

˗˗ У 4 рази для пасажирських перевезень повітряним транспортом – до 1,6 мільйона транзитних пасажирів.

Необхідно підвищити доходи від транзитних перевезень у 5,5 разів – до 4 мільярдів доларів на рік.

У 2015 році я ініціював програму інфраструктурного розвитку «Нұрли Жол». За минулі два роки програма себе повністю виправдала.

У поточному році буде охоплено роботами із будівництва та реконструкції 4 400 кілометрів автодоріг республіканського значення. Із них до кінця року буде введено не менше 600 кілометрів із поетапним впровадженням платності.

Для повного розкриття транспортного і транзитного потенціалу країни потрібна координація із сусідніми країнами. Необхідно забезпечити свободу транзиту вантажів, створення і модернізацію транспортних коридорів. Особливу увагу потрібно приділити управлінню транспортною інфраструктурою, підвищення рівня сервісу і усунення адміністративних бар'єрів.

У зв'язку зі збільшенням обсягів перевезень по Транскаспійського коридору необхідно приступити до реалізації другої фази будівництва порту Курик – автомобільного переходу.

Шосте. Процеси урбанізації обумовлюють необхідність розвитку будівельного сектору. Він повинен стати повноцінним драйвером вітчизняної економіки.

Важливо не забувати, що, інвестуючи в будівництво доріг, будинків та іншої інфраструктури, ми визначаємо фізичний і технологічний вигляд наших міст на багато років вперед. Тому важливо забезпечити трансферт новітніх технологій як у будівництво, так і у виробництво будматеріалів. Для цього у нас зараз є хороші можливості.

За моїм дорученням з цього року починається реалізація житлової програми «Нұрли Жер». Вона спрямована на вирішення найважливішого завдання – забезпечити житлом 1,5 мільйона сімей у майбутні 15 років.

У програмі закладені комплексні заходи розвитку ринку житла. Це здешевлення для забудовників банківських кредитів за рахунок надання державою субсидій через АТ «Даму». Буде проводитися субсидування іпотечних кредитів для населення, що видаються банками, через АТ «Казахстанська Іпотечна Компанія». Продовжиться будівництво кредитного житла акіматами для вкладників Жилстройсбербанка. На це будуть повторно використані раніше виділені кошти за «револьверним» принципом.

Для соціально вразливих верств населення акімати продовжать розвивати орендне житло без права викупу. Для масового житлового будівництва акіми повинні виділити відповідні земельні ділянки.

Ми будемо прагнути до того, щоб будівництво індивідуальних будинків у містах здійснювалося в єдиному архітектурному стилі. Для цього держава буде допомагати необхідною інфраструктурою.

Уряду спільно з акімами потрібно вжити заходів щодо розвитку транспортного сполучення великих міст із найближчими населеними пунктами.

 

Третя комплексна задача – це модернізація ринку праці.

Із впровадженням нових технологій в традиційних галузях будуть вивільнятися трудові ресурси. Разом із тим створення і розвиток нових індустрій має стати додатковим джерелом зайнятості і зростання реальних доходів громадян.

Доручаю Уряду і акімам створити умови для керованого перетікання працівників у інші сфери.

Нашим великим підприємствам потрібно спільно з акіматами розробити відповідні «дорожні карти». У них необхідно передбачити спільне інвестування в перепідготовку скорочуваних працівників і їх подальше працевлаштування. Потрібно забезпечити підтримку процесів мобільності робочої сили із праценадлишкових регіонів, а також із сіл в міста.

Уряду слід реформувати центри зайнятості і створити єдину онлайн-платформу за усіма вакантними робочими місцями і всіма населеними пунктами.

 

Другий пріоритет – кардинальне поліпшення і розширення бізнес-середовища.

Однією з наших стратегічних цілей є забезпечення до 2050 року вкладу малого і середнього бізнесу у ВВП країни не менше 50%.

Амбітна, але досяжна мета. Для її вирішення на даному етапі необхідно наступне.

Перше. За моїм дорученням Уряд із цього року розпочав реалізацію Програми продуктивної зайнятості та розвитку масового підприємництва.

Тепер громадяни Казахстану на селі або у місті можуть отримати мікрокредит до 16 мільйонів тенге для свого бізнесу.

Важливо розширювати географію мікрокредитування, активно використовувати інструменти гарантування і сервісної підтримки підприємців. Ці заходи необхідно супроводжувати організацією навчання бізнесу та фінансовій грамотності.

Потрібно далі вдосконалювати інструменти підтримки масового підприємництва. Кожен регіон Казахстану повинен запропонувати комплекс заходів із розвитку масового, в тому числі сімейного підприємництва.

Кількість створених нових робочих місць, як і раніше, один із ключових критеріїв оцінки ефективності діяльності Уряду і акімів.

Друге. Уряду спільно з Національною палатою підприємців «Атамекен» необхідно вжити заходів щодо фронтального зниження усіх видів витрат для бізнесу. Особливо це стосується вартості послуг в енергетиці, транспорті та логістиці, а також в ЖКГ.

Процеси надання державних послуг повинні бути максимально оптимізовані. Необхідно скоротити терміни і перелік документів, виключити дубльовані процедури. При цьому потрібно перевести їх надання повністю в електронний формат, без обов'язкової фізичної присутності.

Окрім того, існуюче регулятивне навантаження на бізнес несумісне із завданням створення нової моделі зростання.

Перед Урядом і акімами ставлю завдання – розробити до 1 липня поточного року системні заходи із дерегулювання бізнесу.

Потрібно впроваджувати кращі стандарти і практики розвинених країн. Особливо важливо цю роботу провести на регіональному рівні.

Акімам спільно з Урядом необхідно розробити детальні плани щодо поліпшення умов для ведення бізнесу в регіонах на основі рейтингу Світового банку.

Необхідно ввести в країні рейтинг регіонів та міст за легкістю ведення бізнесу. Для кращих ми започаткуємо спеціальну премію. Вручати її будемо раз на рік, у День індустріалізації.

Третє. Новий імпульс економічному зростанню має надати зниження частки держави в економіці до 15% у ВВП, до рівня країн ОЕСР.

Раніше було визначено перелік із близько 800 підприємств для приватизації до 2020 року. Робота тут ведеться.

Доручаю Уряду прискорити і завершити приватизацію підприємств з цього переліку до кінця 2018 року.

Треба також прискорити підготовку і вихід найбільших наших компаній на IPO. Впровадження принципів Yellow Pages дозволило скоротити види діяльності для держави в економіці на 47% (з 652 до 346).

Наступним етапом необхідно до 2020 року передати в приватний сектор або ліквідувати усі підприємства і організації держвласності, що не відповідають цим принципам. А це кілька тисяч підприємств.

Практика, коли ми створювали юридичні особи під кожну програму або доручення, повинна бути припинена.

Потрібно забезпечити прозорість і ефективність приватизації. Також треба переглянути роль державних холдингів.

Доручаю Уряду забезпечити якісну трансформацію холдингу «Самрук-Казина». Необхідно провести повну ревізію і оптимізацію як управлінських, так і виробничих бізнес-процесів. У підсумку він повинен стати високоефективним, компактним і професійним. Якість менеджменту та корпоративного управління потрібно підтягнути до міжнародного рівня.

Необхідно чітко визначитися, що залишити за державою, у яких важливих секторах і з яким ступенем участі.

За державою потрібно залишити природні монополії і реалізацію стратегічно важливих проектів, у тому числі за участю ТНК. Ці проекти повинні давати мультиплікативний ефект.

Реорганізації необхідно піддати і холдинги «Байтерек» і «КазАгро». Вони повинні бути операторами за реалізацією державних програм розвитку. При цьому їх функції треба оптимізувати. Все, що може здійснюватися приватним сектором, потрібно передати бізнесу.

Також їм слід займатися залученням фондування з недержавних джерел на реалізацію програм.

Четверте. Великий потенціал для розвитку підприємництва дає розширення державно-приватного партнерства. Йдеться про передачу ряду держпослуг бізнесу.

У нас вже є хороші результати по їх залученню у дошкільній освіті. Якщо за попередні 3 роки держава побудувала 189 дитячих садків на 40 тисяч місць, то приватний сектор відкрив їх понад 1 300 на 100 тисяч місць. Найбільше відкрито приватних садків в Південно-Казахстанській (397), Алматинської (221), Кизилординській (181) областях.

Для мене приклад державно-приватного партнерства у цьому секторі є принципово важливим. Він показує, як держава і бізнес спільно вирішують одне з найголовніших загальнонаціональних завдань – стовідсотково охопити дітей 3-6 років дошкільною освітою до 2020 року.

Розвиток державно-приватного партнерства залежить від конкретної і професійної роботи акімів.

Для залучення приватного капіталу потрібно використовувати всі можливі види і форми ДПП: довірче управління держмайном, сервісні контракти та інші. При цьому слід максимально спростити і прискорити усі процедури узгодження, особливо відносно невеликих проектів.

ДПП повинно стати основним механізмом розвитку інфраструктури, у тому числі соціальної.

Для модернізації об'єктів ЖКГ необхідно їх передавати в управління або концесію з можливою подальшою приватизацією. Уряду вистачить топтатися на місці. Потрібно активізуватися у цьому напрямку.

П'яте. Важливо не допускати цінових і тарифних змов.

Доручаю Уряду спільно з НВП «Атамекен» провести «ревізію» усього законодавства на предмет виявлення норм, що перешкоджають конкуренції.

 

Третій пріоритет – макроекономічна стабільність.

Ключовим завданням тут є відновлення стимулюючої ролі грошово-кредитної політики і залучення приватного капіталу до фінансування економіки.

Перше. Сьогодні перед Національним банком стоїть важливе завдання щодо розвитку режиму інфляційного таргетування. Необхідно домогтися поетапного зниження рівня інфляції до 3-4% в середньостроковому періоді.

Друге. Потрібне «перезавантаження» фінансового сектора країни.

Доручаю Національному банку виробити комплекс заходів щодо оздоровлення банківського сектора.

Необхідно прискорити роботу із розчищення балансів банків від «поганих кредитів» і при необхідності забезпечити їх докапіталізацію з боку акціонерів. Національному банку потрібно надати більше прав для оперативного контролю за станом банків. Він повинен перейти від формалізованого підходу до ризик-орієнтованого, щоб вживати заходів впливу до банків, не чекаючи формального порушення з їхнього боку.

Також необхідно посилити відповідальність аудиторських компаній, забезпечити прозорість акціонерів і в цілому поліпшити корпоративне управління. Все це треба закріпити на законодавчому рівні.

З метою вирішення проблем нестачі грошей в економіці та високих ставок по кредитах доручаю Національному банку і Уряду вжити комплекс заходів щодо забезпечення доступного середньо- і довгострокового фондування в тенге.

Національний банк повинен відповідати не тільки за інфляцію, але і спільно з Урядом за зростання економіки.

Третє. Подальший розвиток фондового ринку.

Приватизація повинна дати імпульс його розвитку. Необхідно розмістити на ньому акції компаній фонду «Самрук-Казина», про що я говорив раніше. Потрібно далі розширювати можливості для населення інвестувати свої заощадження насамперед до різних видів цінних паперів.

Наприкінці 2016 року ми завершили акцію із легалізації. У ній взяли участь понад 140 тисяч громадян нашої країни. Усього легалізовано 5,7 трильйонів тенге, з них у вигляді грошей – 4,1 трильйонів тенге.

Завдання Уряду – щоб ці кошти працювали на економіку, у тому числі через участь у приватизації. При цьому також необхідно опрацювати питання субсидування облігаційних випусків приватних казахстанських підприємств.

Доручаю Уряду спільно з Національним банком вжити заходів, що спрямовані на активізацію вітчизняного фондового ринку.

 

Іншим ключовим завданням є приведення податково-бюджетної політики до нових економічних реалій.

Перше. Слід кардинально підвищити ефективність бюджетних витрат.

У 2017 році ми повністю забезпечили необхідними ресурсами державні програми розвитку. Потрібно перевірити ефективність використання коштів міністерствами і відомствами.

Необхідно почати з міністерств праці та соціального захисту населення, охорони здоров'я, освіти і науки, на які припадає понад 40% республіканського бюджету. За підсумками доповісти мені.

Слід перерозподілити кошти з неефективних програм на програми, що забезпечують реалізацію завдань Третьої модернізації. Окрім того, мають бути спрощені бюджетні процедури для більш швидкого і ефективного доведення коштів до реальної економіки.

Нам потрібно продовжити політику фіскальної децентралізації. У попередні роки із центрального на місцевий рівень передано велику кількість функцій і повноважень. Тепер їх потрібно підкріпити достатньою фінансовою самостійністю. У той же час важливо не допустити концентрацію видаткових повноважень на обласному рівні. Слід передавати їх далі на районний та сільський рівні. Акіми повинні вирішувати питання регіонального та місцевого значення, а Уряд – сконцентруватися на загальнодержавних питаннях.

Друге. Необхідно більш раціонально ставитися до використання засобів Національного фонду.

Розмір гарантованого трансферту з Нацфонду повинен бути поетапно скорочений до 2 трильйонів тенге до 2020 року.

Податкову політику потрібно націлити на стимулювання виходу бізнесу з «тіні» і розширення податкової бази у несировинному секторі. Важливо провести оптимізацію діючих податкових пільг. Необхідно по-новому розглянути спеціальні податкові режими напередодні загального декларування.

Вимагають поліпшення механізми податкового адміністрування. Перш за все це стосується справляння податку на додану вартість.

Третє. Уряду необхідно вибудувати систему моніторингу і контролю за зовнішніми і внутрішніми позиками квазідержавного сектору і навести тут порядок.

 

*****

 

Четвертий пріоритет – поліпшення якості людського капіталу.

Перше. Перш за все повинна змінитися роль системи освіти. Наше завдання – зробити освіту центральною ланкою нової моделі економічного зростання. Навчальні програми необхідно націлити на розвиток здібностей критичного мислення та навичок самостійного пошуку інформації.

Поряд з цим потрібно приділити велику увагу формуванню IT-знань, фінансовій грамотності та вихованню патріотизму молоді. Необхідно скоротити розрив у якості освіти між міськими і сільськими школами.

Доручаю Уряду подати відповідні пропозиції.

З питання поетапного переходу на тримовну освіту.

Казахська мова збереже свою домінуючу позицію. Велика увага буде приділятися її подальшому розвитку. Разом з тим сьогодні англійська мова є мовою нових технологій, нових виробництв, нової економіки. В даний час 90% інформації створюється у світі англійською мовою. Кожні два роки її обсяг збільшується у два рази. Без оволодіння англійською мовою Казахстан не досягне загальнонаціонального прогресу.

Починаючи з 2019 року, навчання з деяких предметів у10-11-х класах буде проходити англійською мовою. Необхідно ретельно розглянути це питання і прийняти по ньому розумне рішення.

Рівень шкіл і вчителів у містах і селах суттєво різниться. Актуальна також проблема дефіциту кваліфікованих педагогів. Тому, з огляду на всі ці аспекти, необхідно впроваджувати англійську мову поетапно.

Доручаю подати відповідні пропозиції.

З цього року з моєї ініціативи починається реалізація проекту «Безкоштовна професійно-технічна освіта для всіх».

У першу чергу безкоштовна освіта має охопити безробітну і самозайняту молодь, а також людей працездатного віку, які не мають професійної освіти. Потрібно дати імпульс розвитку системи професійної освіти для підготовки фахівців нових виробництв у межах позначеної економіки.

З цією метою необхідно оновлення професійних стандартів відповідно до вимог ринку праці та передового світового досвіду навчання на виробництві.

Поряд з цим буде приділено особливу увагу якості системи вищої освіти. Слід посилити контроль і вимоги щодо кадрового складу вищих навчальних закладів, рівня їх матеріально-технічного забезпечення і освітніх програм.

 

*****

 

Друге. Поряд із системою освіти повинна змінитися і система охорони здоров'я.

З 1 липня поточного року почне впроваджуватися система обов'язкового соціального медичного страхування, заснована на солідарній відповідальності держави, роботодавців і громадян. Ефективність цієї системи доведена світовою практикою.

Учасникам системи медстрахування буде надаватися широкий спектр медичних послуг. Участь у ній соціально вразливих верств населення буде підтримуватися державою.

Уряду потрібно забезпечити необхідну інформатизацію охорони здоров'я. Для розвитку конкуренції приватним медичним організаціям слід надати у системі ОСМС рівні умови.

Доручаю Уряду і акімам провести широку інформаційно-роз'яснювальну роботу.

Необхідно також законодавчо ввести регулювання цін на всі лікарські засоби.

Третє. У сфері соціального забезпечення.

За моїм дорученням з 1 липня 2017 року підвищено пенсії для 2,1 мільйонів пенсіонерів до 20% до рівня 2016 року.

Крім того, з 1 липня 2018 року призначення базової пенсії буде здійснюватися за новою методикою. Її розмір буде залежати від стажу участі у пенсійній системі.

Усі ці заходи в 2018 році забезпечать збільшення в 1,8 рази нового розміру базової пенсії в порівнянні з 2017 роком.

Щорічно в країні народжується близько 400 тисяч дітей, що вище рівня 1999 року майже в два рази. Таку гарну тенденцію треба і далі підтримувати.

За моїм дорученням з 1 липня 2017 року збільшено розміри одноразової допомоги на народження на 20%.

Необхідно переглянути також прожитковий мінімум. Він повинен відповідати реальним споживчим витратам казахстанців. Це дозволить з 1 січня 2018 року підвищити для 3 мільйонів чоловік розміри базових пенсій, допомог для інвалідів, сім'ям, які втратили годувальника, адресної допомоги і посібників для виховують дітей-інвалідів.

З 1 січня 2018 року треба підняти поріг надання адресної соціальної допомоги з 40 до 50% від величини прожиткового мінімуму і впровадити її новий формат. При цьому всі, хто може працювати, повинні отримувати підтримку тільки за умови участі в програмі зайнятості.

 

П'ятий пріоритет – інституційні перетворення, безпека і боротьба з корупцією.

Перше. В межах Третьої модернізації Уряду необхідно забезпечити роботу щодо імплементації кращих практик і рекомендацій ОЕСР.

Друге. Ми проводимо реформи, спрямовані на захист приватної власності, верховенство права і забезпечення рівності усіх перед законом. Цю роботу треба продовжити.

Доручаю Уряду спільно з НПП «Атамекен» і цивільним суспільством провести ревізію всього законодавства на предмет посилення захисту прав власності.

Слід також гуманізувати адміністративне і кримінальне законодавство. Адміністративні штрафи повинні бути справедливими і пропорційними скоєному правопорушенню.

Потрібно проводити подальшу роботу щодо зниження санкцій за правопорушення у підприємницькій сфері. Слід декриміналізувати економічний склад з невисоким ступенем суспільної небезпечності.

Необхідно домогтися підвищення довіри до судової системи. Важливо виключити будь неправомірний вплив на діяльність суддів.

Третє. Стан безпеки стає мірилом сильної і дієздатної держави.

У сучасних умовах людство зіштовхнулося із ростом тероризму. Ключовими тут є питання боротьби з фінансуванням деструктивних сил і зв'язками із зарубіжними терористичними організаціями.

Необхідно проводити роботу з попередження пропаганди релігійного екстремізму, в тому числі в Інтернеті і соціальних мережах. Потрібно формувати в суспільстві нульову терпимість до будь-яких дій, пов'язаних з радикальними проявами, особливо у сфері релігійних відносин.

У місцях позбавлення волі повинна організовуватися цілеспрямована робота теологічних реабілітаційних служб із засудженими особами. Потрібно вжити додаткових заходів щодо духовно-морального виховання підростаючого покоління.

Необхідно активно підключати до цієї діяльності неурядовий сектор і релігійні об'єднання.

Усі ці заходи повинні бути враховані у Державній програм із протидії релігійному екстремізму і тероризму, що розробляється за моїм дорученням,  на 2017-2020 роки.

Все більшої актуальності набуває боротьба з кіберзлочинністю.

Доручаю Уряду і Комітету національної безпеки вжити заходів щодо створення системи «Кіберщит Казахстану».

Четверте. Ми зробили суттєві кроки щодо зниження рівня корупції в країні. У той же час основний акцент спрямований на боротьбу з наслідками корупції.

Необхідно посилити роботу з виявлення та викорінення причин і передумов корупції.

Одним із ключових питань є вдосконалення сфери закупівель.

Доручаю Уряду впровадити єдину систему держзакупівель за принципом централізованої служби.

У квазідержавному секторі, сфері природних монополій та надрокористування також потрібно кардинально переглянути підходи щодо проведення закупівель.

Багато що в боротьбі з корупцією буде залежати від активної участі всього суспільства. З розвитком соціальних мереж та інших медіаресурсів загальне неприйняття має стати потужним інструментом у протидії корупції.

 

Шановні казахстанці!

Через це Послання я хотів донести до кожного громадянина своє бачення напрямків розвитку в новій реальності.

Доручаю Уряду розробити Стратегічний план розвитку до 2025 року щодо Третьої модернізації країни під назвою «Національна технологічна ініціатива Казахстану».

У нас немає іншого вибору, окрім як гідно прийняти виклик часу і вирішити завдання щодо подальшої модернізації країни.

Я вірю, що наш великий народ цілком скористається унікальним історичним шансом.

 

Любі друзі!

Казахстан – молода, багатонаціональна, впевнена у своєму майбутньому  держава, що динамічно розвивається! Ми пройшли 25-річний шлях становлення. Протягом наступних 25 років нас чекають ще більш високі рубежі.

Зібравши унікальний багатий досвід у створенні держави, ми вступили до нового етапу. Впевнений, які б труднощі не зустріли нас попереду, ми їх подолаємо. Наша головна сила – в єдності.

Ми перетворимо Казахстан у ще більш процвітаючу країну для наших нащадків!

 


Warning: require_once(/usr/local/apache/www/kz/htdocs/www//a8693344089437452c2aef4c7783910cb1d11f1f/trustlink.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /usr/local/apache/www/kz/htdocs/app/views/blocks/footer.phtml on line 17